ЩО ЗМІНИЛОСЯ У ДЕРЖАВНІЙ ПІДСУМКОВІЙ АТЕСТАЦІЇ І ХТО ПРОХОДИТИМЕ ЇЇ ЦЬОГО РОКУ – НАБУВ ЧИННОСТІ НОВИЙ ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ДПА Нет описания фото. На 2019 рік МОН розширило можливості учнів під час проходження державної підсумкової атестації. Це, насамперед, стосується зарахування сертифікатів міжнародних мовних іспитів, проходження атестації тими, хто перебуває в СІЗО, та перескладання ДПА учнями коледжів і технікумів. Новий Порядок проведення державної підсумкової атестації був затверджений наказом МОН та набув чинності сьогодні, 25 січня 2019 року. Серед основних змін – відтепер зараховувати як оцінку за ДПА сертифікати або дипломи міжнародного мовного іспиту з іноземної мови зможуть не тільки учні 11-х класів, а й 9-х. Зокрема, 12 балів мають змогу отримати: учні 9-х класів у разі наявності сертифіката або диплома, що підтверджує рівень володіння мовою А2 і вище, а для класів із поглибленим вивченням – В1 і вище; учні 11(12)-х класів у разі наявності сертифіката або диплома, що підтверджує рівень володіння мовою В1 і вище, а для класів із поглибленим вивченням – В2 і вище. Право проходити ДПА отримали учні, які перебувають у слідчих ізоляторах під час досудового слідства. У цьому випадку проведення атестації забезпечуватиме закріплений за СІЗО заклад освіти. Перескласти цього року ДПА в формі ЗНО зможуть студенти ОКР «Молодший спеціаліст», що 2018-го отримали незадовільну оцінку за результатами атестації (1-3 бали). Мова про тих, хто після 9-го класу отримує фах у закладі професійної або вищої освіти і одночасно закінчує здобуття повної загальної середньої освіти. Торік такі студенти вперше складали ДПА в формі ЗНО з української мови. У Порядок також закладені зміни, що почнуть діяти з 1 січня 2021 року. Це обов’язкове проходження ДПА у формі ЗНО з математики для тих, хто отримує повну загальну середню освіту. Тобто випускників 11-х класів, а також учнів закладів профосвіти та студентів закладів вищої освіти, що вступали на базі 9-ти класів. Загалом же державну підсумкову атестацію цього року складатимуть: учні 4-х класів. ДПА проводиться виключно для моніторингу якості освіти і жодним чином не впливає на оцінювання результатів навчання учня. Проходить в письмові формі в закладі освіти. Терміни затверджує керівник закладу освіти в межах навчального року. Обов’язковою є атестація з української мови та математики; учні 9-х класів. ДПА проводиться в письмовій формі в закладі освіти. Терміни затверджує керівник закладу освіти в межах навчального року. Обов’язковою є атестація з української мови та математики. Третій предмет – за вибором з переліку, який щороку затверджується МОН; учні 11(12)-х класів. ДПА проводиться в формі зовнішнього незалежного оцінювання з 3 предметів: перший – українська мова, другий – математика або історія України, третій – на вибір учня. Проходить в пункті тестування. Терміни затверджує МОН учні та студенти, що здобувають ОКР «молодший спеціаліст» або професійну освіту одночасно з отриманням повної загальної середньої освіти (вступ на базі 9-ти класів). Складають ДПА з 3 предметів: 2 у формі ЗНО (українська мова та математика або історія України) у пункті тестування, третій письмово в закладі освіти. Терміни ЗНО затверджує МОН, третього предмета – заклад освіти. У Порядку також передбачено, що учні, які проживають на тимчасово окупованих територіях Криму та Донбасу чи лінії зіткнення і не здобувають загальну середню освіту в школах на підконтрольній Україні території, можуть пройти атестацію екстерном у закладах освіти, рекомендованих органами управління у сфері освіти. Окрім цього такі учні можуть пройти атестацію в межах спрощеного вступу через освітні центри «Крим-Україна» та «Донбас-Україна». Нагадуємо, що цього року державна підсумкова атестація для учнів 9-х класів не проходитиме за технологією ЗНО, її планують впровадити не раніше 2027 року

До вступної кампанії до вищих навчальних закладів ще далеко, але з іншого боку, ті, хто має плани отримати диплом, мають уже сьогодні знати, з чим їм доведеться зіткнутися. Наприкінці минулого року Міністерство освіти затвердило нові правило прийому до вищих навчальних закладів. «Слово і Діло» сьогодні проаналізувало, в чому вони полягають.

Станом на 2019 рік в Україні налічується 652 ВНЗ (для порівняння в 2013/2014 навчальному році їх було 803), найбільше їх у Києві, Харківській та Дніпропетровській областях. Щоб вступити до одного з них абітурієнти тепер мають подавати заяву в електронній формі. З 1 липня стартує реєстрація електронних кабінетів і завантаження необхідних для вступу документів, а з 10 липня розпочнеться прийом документів. Тим, хто вступає на основі співбесіди, вступних іспитів або творчих конкурсів, заяву можна подати до 16 липня, для вступників на основі результатів зовнішнього незалежного оцінювання – до 22 липня.

Якщо абітурієнт розраховує вступити на бюджет, то може подати не більш ніж 7 заяв на чотири спеціальності. Для охочих вчитися на контрактній основі обмежень немає.

Крім того, з цього року запрацює механізм першочергового зарахування тих абітурієнтів, які готові після закінчення навчання не менш ніж три роки відпрацювати в сільській місцевості. Це стосується медичних і педагогічних вишів. Також розширили пільги для учасників усіх бойових дій.

Зміни торкнулися й прохідних балів для вступу. Тепер мінімум – це 150 балів для спеціальностей «Стоматологія», «Медицина», «Педіатрія» та 130 для «Фармація, промислова фармація», «Право», «Публічне управління та адміністрування», «Міжнародні відносини». Для вступу на бакалавра до ВНЗ прийматимуть сертифікати ЗНО 2017, 2018 та 2019 років, окрім іноземних мов (за ними лише сертифікати 2018/2019).

Оприлюднити списки рекомендованих до вступу на бюджет абітурієнтів мають не пізніше ніж 26 липня, хто вступив на контракт, дізнається про це не раніше ніж 1 серпня.

Що змінилося в ДПА-2019

 НАБУВ ЧИННОСТІ НОВИЙ ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ДПА-2019

На 2019 рік МОН розширило можливості учнів під час проходження державної підсумкової атестації. Це, насамперед, стосується зарахування сертифікатів міжнародних мовних іспитів, проходження атестації тими, хто перебуває в СІЗО, та перескладання ДПА учнями коледжів і технікумів. Новий Порядок проведення державної підсумкової атестації був затверджений наказом МОН та набув чинності сьогодні, 25 січня 2019 року.

Серед основних змін – відтепер зараховувати як оцінку за ДПА сертифікати або дипломи міжнародного мовного іспиту з іноземної мови зможуть не тільки учні 11-х класів, а й 9-х. Зокрема, 12 балів мають змогу отримати:

• учні 9-х класів у разі наявності сертифіката або диплома, що підтверджує рівень володіння мовою А2 і вище, а для класів із поглибленим вивченням – В1 і вище;
• учні 11(12)-х класів у разі наявності сертифіката або диплома, що підтверджує рівень володіння мовою В1 і вище, а для класів із поглибленим вивченням – В2 і вище.

Право проходити ДПА отримали учні, які перебувають у слідчих ізоляторах під час досудового слідства. У цьому випадку проведення атестації забезпечуватиме закріплений за СІЗО заклад освіти.

Перескласти цього року ДПА в формі ЗНО зможуть студенти ОКР «Молодший спеціаліст», що 2018-го отримали незадовільну оцінку за результатами атестації (1-3 бали). Мова про тих, хто після 9-го класу отримує фах у закладі професійної або вищої освіти і одночасно закінчує здобуття повної загальної середньої освіти. Торік такі студенти вперше складали ДПА в формі ЗНО з української мови.

У Порядок також закладені зміни, що почнуть діяти з 1 січня 2021 року. Це обов’язкове проходження ДПА у формі ЗНО з математики для тих, хто отримує повну загальну середню освіту. Тобто випускників 11-х класів, а також учнів закладів профосвіти та студентів закладів вищої освіти, що вступали на базі 9-ти класів.

Загалом же державну підсумкову атестацію цього року складатимуть:

1. учні 4-х класів. ДПА проводиться виключно для моніторингу якості освіти і жодним чином не впливає на оцінювання результатів навчання учня. Проходить в письмові формі в закладі освіти. Терміни затверджує керівник закладу освіти в межах навчального року. Обов’язковою є атестація з української мови та математики;
2. учні 9-х класів. ДПА проводиться в письмовій формі в закладі освіти. Терміни затверджує керівник закладу освіти в межах навчального року. Обов’язковою є атестація з української мови та математики. Третій предмет – за вибором з переліку, який щороку затверджується МОН;
3. учні 11(12)-х класів. ДПА проводиться в формі зовнішнього незалежного оцінювання з 3 предметів: перший – українська мова, другий – математика або історія України, третій – на вибір учня. Проходить в пункті тестування. Терміни затверджує МОН
4. учні та студенти, що здобувають ОКР «молодший спеціаліст» або професійну освіту одночасно з отриманням повної загальної середньої освіти (вступ на базі 9-ти класів). Складають ДПА з 3 предметів: 2 у формі ЗНО (українська мова та математика або історія України) у пункті тестування, третій письмово в закладі освіти. Терміни ЗНО затверджує МОН, третього предмета – заклад освіти.

У Порядку також передбачено, що учні, які проживають на тимчасово окупованих територіях Криму та Донбасу чи лінії зіткнення і не здобувають загальну середню освіту в школах на підконтрольній Україні території, можуть пройти атестацію екстерном у закладах освіти, рекомендованих органами управління у сфері освіти. Окрім цього такі учні можуть пройти атестацію в межах спрощеного вступу через освітні центри «Крим-Україна» та «Донбас-Україна».

Нагадуємо, що цього року державна підсумкова атестація для учнів 9-х класів не проходитиме за технологією ЗНО, її планують впровадити не раніше 2027 року.

Підсумкова атестація з математики стає обов’язковою

Учні 4-х та 9-х класів обов’язково цьогоріч складатимуть іспит з математики. Для випускників закладів освіти ЗНО з математики також буде обов’язковим, але вже з 2021 року.

На початку 2019 року у Міністерстві юстиції України зареєстровано новий Порядок проведення державної підсумкової атестації, який визначає механізм і форми здійснення ДПА. Згідно з цим документом, у 2021 році ЗНО з математики отримає обов’язковий характер для усіх учнів, які завершуватимуть здобуття повної загальної середньої освіти.

Проведення атестаційного іспиту відбуватиметься в форматі зовнішнього незалежного оцінювання. Тестування проходитимуть учні 11-х класів загальноосвітніх закладів освіти, а також особи, які здобуватимуть професійну (професійно-технічну) освіту та освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста, окрім осіб, які здобули повну загальну середню освіту раніше.

Школярі, які цьогоріч закінчують 4-і та 9-і класи також обов’язково проходитимуть державну підсумкову атестацію з математики. Іспити для цих школярів проходитимуть в стінах їхніх рідних шкіл у письмовій формі. Атестація дітей, які завершують здобуття початкової освіти, здійснюватиметься виключно з метою моніторингу якості освітньої діяльності шкіл та якості освіти.

---

Звільнення від атестації можуть отримати такі категорії:

• здобувачі освіти, які за станом здоров'я не можуть її складати;
• особи з особливими освітніми потребами, зумовленими порушеннями розвитку;
• здобувачі освіти, які перебувають у соціальних відпустках;
• здобувачі освіти, які беруть участь у спортивних змаганнях, конкурсах, виставках, що мають статус міжнародних;
• здобувачі освіти, які проживають у зоні стихійного лиха або іншого надзвичайного стану;
• учасники тренувальних зборів із підготовки до олімпіад, турнірів, змагань, конкурсів, що мають статус міжнародних;
• учасники міжнародних предметних олімпіад і фінальних етапів турнірів, конкурсів, які мають статус міжнародних відповідно до законодавства України, та переможці IV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад;
• переможці III етапу Всеукраїнських конкурсів-захистів науково-дослідних робіт Малої академії наук України.

ЗНО з математики стане обов'язковим у 2021 році

Тест зовнішнього незалежного оцінювання з математики з 2021 року стане обов’язковим для усіх учнів, які здобуватимуть повну загальну середню освіту. Відповідна норма міститься у новому Порядку проведення державної підсумкової атестації, що затверджений МОН.

Планується, що іспит з математики у формі ЗНО проходитимуть особи, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти в 11 класі, а також здобуватимуть професійну (професійно-технічну) освіту та освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста, окрім осіб, які здобули повну загальну середню освіту раніше.

Для учнів 4-х та 9-х класів державна підсумкова атестація з математики стане обов'язковою у цьому навчальному році. Іспити відбуватимуться письмово у закладах освіти, в яких навчаються учні.

Як відомо, державна підсумкова атестація з української мови зараз є обов'язковою для здобувачів всіх рівнів загальної середньої освіти.

Сертифікація вчителів

Уряд затвердив Положення про сертифікацію вчителів

Кабінет Міністрів затвердив Положення «Про сертифікацію педагогічних працівників». Про це повідомили у Міністерстві освіти.

Метою сертифікації є виявлення та стимулювання педагогічних працівників з високим рівнем професійної майстерності, які володіють методиками компетентнісного навчання і новими освітніми технологіями та сприяють їх поширенню.

За інформацією освітнього відомства, вже у 2019 році стартує пілотний проект сертифікації, у якому зможуть взяти участь 1 тисяча вчителів початкових класів.

При цьому, однією з основних засад сертифікації є її добровільність.

За словами міністра освіти Лілії Гриневич, через механізм сертифікації Міносвіти планує віднайти кращих провідників Нової української школи, агентів змін, які готові ділитись та поширювати сучасні методики навчання.

«Реалізувати таку мету можна лише за умови добровільності процесу, тому ми ретельно слідкуватимемо за дотриманням цього принципу. 2019-го ми обмежили кількість учасників до 1 тисячі осіб, а також поширили це лише на одну категорію педагогів – вчителів початкових класів», - зазначила Лілія Гриневич.

Пілотування сертифікації також продовжиться у 2020 та 2021 роках.

«Я сподіваюсь, що в наступні роки ми зможемо розширити і кількість можливих учасників, і категорії вчителів, які зможуть брати участь у сертифікації. Процедура не проста, але кожен, хто її пройде, отримає відповідний сертифікат, зможе зарахувати успішне проходження сертифікації замість атестації з підвищенням на 1 кваліфікаційну категорію та отримати 20% надбавку до заробітної плати», – розповіла міністр.

Єдина обов’язкова вимога до вчителів, що не змінюватиметься впродовж пілотування, – наявність стажу роботи не менше двох років.

Зареєструватись на сертифікацію можна буде на сайті Українського центру оцінювання якості освіти з 15 січня до 1 лютого 2019 року.

Сертифікація вчителів складатиметься з трьох етапів: вивчення практичного досвіду роботи педагога, зовнішнє незалежне оцінювання та створення електронного портфоліо.

Результати сертифікації визначатиме спеціально створена експертна комісія при Міністерстві освіти і науки. Зокрема, комісія встановлюватиме порогові бали з двох етапів випробування: вивчення практичного досвіду та зовнішнього тестування.

У випадку, якщо з якихось причин вчитель не пройде сертифікацію, це не вплине на діяльність вчителя.

БІЛЬШЕ ПРО СЕРТИФІКАЦІЮ

Про затвердження Порядку проведення державної підсумкової атестації

Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.12.2018 № 1369 

"Про затвердження Порядку проведення державної підсумкової атестації", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.01.2019 за № 8/32979

Атестацію проходять особи, які завершують здобуття початкової (у 4 класі), базової середньої (у 9 класі) та повної загальної середньої освіти (в 11 (12) класі, а також здобувають професійну (професійно-технічну) освіту та освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста, крім осіб, які раніше здобули повну загальну середню освіту.

Проведення атестації
1. Перелік навчальних предметів, з яких проводиться атестація, а також форма проведення атестації з них щороку встановлюються Міністерством освіти і науки України.
2. Атестація з української мови є обов'язковою для здобувачів всіх рівнів загальної середньої освіти. Атестація з математики є обов'язковою для здобувачів початкової та базової середньої освіти.
Атестація у формі зовнішнього незалежного оцінювання з математики є обов'язковою для здобувачів повної загальної середньої освіти (З 2021 року атестація у формі ЗНО з математики буде обов'язковою  для здобувачів повної загальної середньої освіти. Отже, нинішні учні 9-х класів стануть першими, для кого за два роки ЗНО з математики стане обов'язковим. Готуємося, час є!).

...

17. Здобувачі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, які отримали 1 - 3 бали за результатами зовнішнього незалежного оцінювання хоча б з одного навчального предмета, відраховуються із закладу освіти з отриманням документа про повну загальну середню освіту та академічної довідки.
Здобувачі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, які не з'явилися для проходження атестації в закладі освіти або у формі зовнішнього незалежного оцінювання без поважних причин, вважаються такими, що не пройшли атестацію, та відраховуються із закладів освіти з отриманням довідки (академічної довідки).

18. Здобувачі освіти, які навчаються в закладах загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти і які не з'явилися для проходження атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання без поважних причин, можуть пройти атестацію у закладі освіти. Строки її проходження визначаються наказом керівника закладу освіти, але не раніше 01 вересня поточного року.

Новий підхід до дітей: Що таке реджіо-педагогіка

Особистий досвід директора департаменту дитячої літератури видавництва "Ранок" Наталії Коваль

Що таке «реджіо-педагогіка» і як вона може бути корисною батькам при формуванні у дітей навичок навчання і читання, розповідає директор департаменту дитячої літератури видавництва «Ранок» Наталія Коваль.

Про реджіо-педагогіку я дізналася випадково, розглядаючи альбом з художніми творами дітей. Мене заінтригувала і назва, і сам підхід. Тож я вирішила більше дізнатися про суть педагогіки та як вона може бути пов’язана з книгами й розвитком дитини.

Більше про історію створення, філософію Reggio Emilia approach, як цей підхід називається у світі, ви зможете почитати на численних сайтах, написавши у пошуковій системі «реджіо-педагогіка». Я ж зупинюся на своїх відчуттях і враженнях, що мене захопило у реджіо.

Концепція «100 мов дитини»

У дітей від народження сотні способів висловлюватися, пізнавати світ і створювати. Завдання дорослого – не відібрати можливості говорити цими різними мовами.

Простий приклад із мого побутового життя. Як звичайно виконуються завдання у зошитах на друкованій основі? Ручкою чи олівцем. А якщо дитина не любить малювати-з’єднувати? Їй просто нецікавий такий спосіб, що робити? Прислухатися до мови дитини. Що я і зробила й виявила, що моїй дитині (на той час) цікаво вирізати і складати. Ми успішно вивчали математику, логіку, вчилися читати через вирізання й складання. Дитині було цікаво під час наших домашніх занять, мені було легко. Разом нам було добре. От і головний принцип – дитина має почуватися комфортно й вільно у способах вираження. Писати ми почали потім, коли до цього прокинувся інтерес. І дитина знову ж сама про це сказала діями, зацікавленням.

Креативність

Виконання звичних дій не так, як це робилося завжди. Справді дуже цікаво щось звичне зробити по-новому. Однозначно ви отримаєте нові відчуття, емоції, а значить – більше для себе візьмете. Бо ми запам’ятовуємо те, що проживаємо.

Знову ж, приклад. Як ви зазвичай читаєте книги з дитиною? Ви сідаєте, розкриваєте книгу, дитина поруч теж сідає, слухає, так? Як часто ви читаєте, а дитина при цьому грається, стрибає, бігає? Чи читали ви коли-небудь, створивши попередньо атмосферу читання: додали в оточення нових предметів, посадили іграшок-слухачів або усіх членів родини у коло, запалили в центрі свічку (світло при цьому вимикати не обов’язково)…

А ще після читання ми створюємо свою розповідь. Це теж придумав мій син, ще у 3 роки, коли ми тільки починали знайомитися з книжками-картинками. Ми знаходили серед іграшок того чи тих, хто, на думку дитини, схожий на героя книги і з ними малюк розказував історію… Це були неймовірні хвилини. Так само ми граємося в книжкові лабіринти. Син обирає дві іграшкові фігурки, завжди вони різні, бо середовище лабіринтів теж різне. Одну бере собі, другу дає мені, і ми змагаємося, хто з фігурок подолає швидше. І теж придумуємо історію. Продовжувати можна багато. Творіть свій простір, змінюйте його. Іноді для цього досить додати одну нову деталь.

Тематичні бібліотеки

Ви одразу подумали про велику книжкову шафу з полицями до стелі? Мова про інше. Як навчити дитину вибирати? Давати їй можливість для вибору. Ось про це і йдеться. Ви добираєте декілька книг – від 3 до 5 – на якусь тему, чи про якогось персонажа, чи з якогось способу виконання (якщо це розвивальні зошити або альбоми), чи з якоїсь активності – тут безліч напрямків. І кладете на столик дитини. Обов’язково малюк на це зверне увагу, розкладе усі книги і вибере ту, яку захоче подивитися чи щось у ній виконати. Ваше завдання – включитися у вибір. Не переконувати, а підтримати, продовжити говорити з дитиною її мовою.

Змінюватися набір може щонеділі, щомісяця. При чому не повністю, з додаванням чогось одного-двох. Зараз прекрасний вибір книг з різною ціною, різних категорій. Зрештою, ви можете навіть самі зробити книгу разом з дитиною. Як вам тут підказати їй про це? Оформіть простір фотографіями дитини, кольоровим папером, ножицями, клеєм, фломастерами, звичайним альбомом для малювання.

Творчий простір

Скажіть дитині «зробимо сьогодні нашу книгу, хочеш, вона буде про тебе?». Якщо дитина відгукнеться, створюйте книгу її пригод. Розклейте фотографії, доберіть підписи, щоб врешті склалася цілісна історія. Оформіть малюнками. Якщо дитина захоче зробити книгу про когось іншого, ідіть у цьому напрямку.

Естетичний простір необхідна складова реджіо. Дитину мають оточувати краса і колір.Якби не було скрутно із житловою площею, знайдіть для дитини її куточок і нехай він буде барвистим, веселим і відкритим для творчості. Там завжди у відкритому доступі мають бути фарби, альбом для малювання, олівці, кольоровий папір, пластилін і будь-які інші творчі інструменти, природні матеріали (сухе листя, квіти, палички, горішки тощо), щоб у дитини була постійна можливість насолоджуватися хвилинами творчості. Творчість розвиває внутрішній світ особистості, дозволяє йому відкритися. Для дитячого гармонійного розвитку це дуже важливо.

Свобода і правила

У реджіо-педагогіці немає сталих розкладів і фіксованого режиму. Спонтанність – один із прийомів організації розвивального навчання. Ми йдемо за цікавістю, готовністю дитини. Правда, для цього педагог має бути «озброєний» арсеналом різної наочності і способів роботи з нею. Як говорять у театральній сфері – до імпровізації потрібно готуватися. Щось схоже і тут. Але ми можемо й підказувати дитині напрямок, даючи як вибір з альтернатив. І оголошувати правила, про які потрібно домовитися. Правила, як ми доходимо спільної думки, як ми виконуємо роботу, як ми спілкуємося у колективі. Добре, якщо ці правила якось намальовані, позначені на видному місці. Коли виникає нове правило, або змінюється старе – обов’язково пояснюємо дитині, чому і для чого.

Дитина від народження талановита і унікальна. Дитина – особистість, що заслуговує на повагу й увагу. Дитина народжується з жагою до пізнання світу. Давайте ж її у цьому любити й підтримувати!

Педагогічна рада "Аналіз успішності, підсумки навчальної діяльності учнів 5-11 класів за І семестр 2018/2019 н.р."

Педагогічна рада "Аналіз успішності, підсумки навчальної діяльності учнів 5-11 класів за І семестр 2018/2019 н.р."

Презентація

14 січня 2019 року в Бердянській гімназії №3 "Сузір'я" відбулося засідання педагогічної ради "Аналіз успішності, підсумки навчальної діяльності учнів 5-11 класів за І семестр 2018/2019 н.р." Директор гімназії Кривунь О.В. в своєму виступі підвела підсумки навчальної діяльності учнів гімназії за І семестр та окреслила шляхи підвищення якості навчальних досягнень гімназистів.

Заступник директора з НВР Чижиковська Л.Ю. провела порівняльний аналіз навчальних досягнень кожного класу гімназії за результатами І семестру 2017/2018 н.р. і 2018/2019 н.р. Визначено рейтинг якості навчальних досягнень класів: І місце-6-А клас -76% ( кл.керівник Проценко К.С.), ІІ місце-5-В клас-74% (кл.керівник Дитюк К.О.), ІІІ місце-11-А клас-70% (кл.керівник Пітюкіна О.Ю.)

Прийнято рішення про претендентів на отримання свідоцтва з відзнакою учнями 9-х класів у 2018/2019 н.р.; продовжено термін індивідуального навчання учня гімназії.

ММО бібіліотекарів

Презентація

9 січня 2019 року в Бердянській гімназії №3 "Сузір'я" відбулося засідання міського методичного об'єднання бібліотекарів шкіл усіх типів.Темою ММО було знайомство з роботою медіатеки гімназії №3  "Сузір'я" - "Медіатека як центр інформаційної інфраструктури освітньої установи". Керівник ММО, завідуюча бібліотекою гімназії №2 Щербань О.В. ознайомила присутніх з питанням впровадження іноваційних технологій в роботі шкільних бібіліотек міста. Завідуюча бібліотекою гімназії №3 "Сузір'я" Ревіна Ю.В. представила презентацію "Медіатека в навчальному закладі", висвітлила питання "Що таке буккросинг?". Завідуюча бібліотекою ЗЗСО №11 Горбенко В.В. розповіла про  календар знаменних та пам'ятних дат на І півріччя 2019 року. Зустріч колег пройшла цікаво, продуктивно в теплій та дружній атмосфері.